Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
забавляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
забавляти — (да) удържам; (да) забавям … Църковнославянски речник
розважати — а/ю, а/єш і рідко розва/жувати ую, уєш, недок., розва/жити, жу, жиш, док. 1) перех. Звертаючись до кого небудь із розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. || Заспокоювати, втішати у горі, нещасті… … Український тлумачний словник
бавити — влю, виш; мн. ба/влять; недок. 1) перех. Забавляти, няньчити, доглядати (дітей). || Розважати чим небудь (дорослих). 2) перех., діал. Гаяти, барити. 3) неперех., діал. Баритися, гаятися … Український тлумачний словник
жартуватися — у/ємося, у/єтеся, недок., розм., рідко. 1) Говорити один одному дотепи, забавляти, смішити один одного. 2) безос. Жартувати з охотою, з задоволенням … Український тлумачний словник
забавити — див. забавляти … Український тлумачний словник
забавляння — я, с. Дія за знач. забавляти 1) … Український тлумачний словник
забавник — а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити … Український тлумачний словник
позабавляти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Забавити всіх чи багатьох. 2) Забавляти якийсь час … Український тлумачний словник
веселити — (викликати веселощі), звеселяти, звеселити, розвеселяти, розвеселити, забавляти, забавити, розважати, розважити, тішити, потішати, потішити … Словник синонімів української мови
